Ні обіцянок, ні пробачень

Емоційний та чесний виступ Романа Віктюка на каналі Україна.

До конца девяностых большинство ученых вообще полагало, что счастье едва ли может стать предметом научного исследования. Правда, мыслящих людей издавна занимали вопросы о природе внутренних сил человека и путях достижения душевного равновесия. (Упомянем философа и психолога XIX века Уильяма Джеймса и, конечно, древнегреческих философов.) Психологи гуманистической школы, из которых наиболее известен Абрахам Маслоу, склонялись к так называемой позитивной психологии, которая, в отличие от традиционной, не ограничивалась изучением человеческих изъянов – психических заболеваний, агрессии и других видов антиобщественного поведения. Как бы далеко они ни продвинулись в своих рассуждениях о счастье, первые позитивные психологи в основном оставались теоретиками, эмпирических же исследований не вели. Вплоть до девяностых годов счастье оставалось «расплывчатым, ненаучным понятием», говорит  Соня Любомирски. Если же ученые и проводили эксперименты – как, например, психолог из Иллинойского университета Эд Динер, – то обычно в форме корреляционных исследований, выявляющих связь между счастьем и какими-то другими факторами, но установить, где причина, где следствие, не удавалось. Подобные исследования демонстрировали, скажем, что люди с прочными социальными связями, как правило, больше довольны жизнью, чем мизантропы. Тем не менее оставалось неясным, то ли общение делает человека счастливее, то ли счастливые люди притягивают к себе окружающих. Без научного эксперимента разобраться в этом было совершенно невозможно.

Первопроходцем в этой области стала Соня Любомирски. Один из ее экспериментов - далеко не первый, но чрезвычайно важный – был призван выяснить, как влияет на уровень счастья такой фактор, как разнообразие. Для начала она попросила всех участников заполнить специальный опросник, позволяющий судить о субъективном уровне счастья. Затем испытуемых разделили на две группы: члены первой группы должны были сделать пять добрых дел, не похожих друг на друга, участники второй – повторить одно и то же доброе дело пять раз подряд. Через неделю Любомирски вновь замерила уровень счастья в обеих группах. Результаты отличались весьма значительно. Те, кто практиковал разнообразные добрые дела, стали чувствовать себя гораздо счастливее, чем те, кого обязали превратить проявление доброты в рутину. Опыт подтвердил предположение Любомирски: разнообразие оказывает положительное влияние на субъективное ощущение счастья.

Стратегия номер один заключается в том, чтобы постоянно выражать благодарность окружающим. Исследовательница предлагает еженедельно составлять список всего, что вызвало вашу признательность кому бы то ни было, посылать благодарственные письма тем, кто изменил вашу жизнь к лучшему, благодарить своих мужа или жену за то, что они сегодня для вас сделали. Благодарить нужно постоянно и неустанно, всю жизнь, стараясь все время находить для этого новую форму, чтобы благодарность не сделалась рутиной.

То же касается остальных одиннадцати стратегий, предложенных в книге:

    * культивируйте в себе оптимизм;
    * не зацикливайтесь на грустных мыслях;
    * делайте добрые дела;
    * не пренебрегайте общением;
    * если у вас возникла проблема, настойчиво ищите выход;
    * научитесь прощать; 8) разнообразьте свою жизнь; 9) смакуйте ее радости;
    * стремитесь к осмысленным целям;
    * участвуйте в религиозной жизни;
    * заботьтесь о своем теле (занимайтесь медитацией, делайте физические упражнения, вообще ведите себя, как счастливый человек).

http://ecx.images-amazon.com/images/I/51BCojhiPNL._BO2,204,203,200_PIsitb-sti...

 по материалам журнала www.snob.ru 

Що є свідомість? Як впливає мозок на наше життя? Послухайте, що кажуть про це спеціалісти. Сучасний етап розвитку науки і освіти з очевидністю показує, що вивчення діяльності мозку людини без знань різних аспектів як біології, так і філософії неможливо. Т.В. Чернігівська працює в міждисциплінарної галузі когнітивної науки - на перетині лінгвістики, психології та нейронаук. Завдяки цьому стає можливо аналізувати діяльність людського мозку з різних боків, що робить часом несподівані результати. На лекції буде висвітлено основні ідеї досить нової науки - психолінгвістики, яка побудована на синтезі знань про мислення, мові і свідомості.

Успішні люди думають та говорять про те, чого воно хочуть та як цього
досягнути. Неуспішні - про те, кого можна звинуватити.

Нова кампанія Diesel закликає до іраціонального. Геть розум, слухайся
свого серця. Власне про це казав, ще Ісус, а разом з ним суфії та
іудеї. це ж саме мені казала на Різдво п'яна дівчина Таня, з якою ми
познайомилися в колибі. Мова не йде про секс чи почуття до пяномилої
дівчини. Просто констатую факт, ставлячи Таню в один ряд з
середньовічними містиками. І хоча, я виступаю за серединний шлях, а
саме - баланс серця та розуму, жити просто серцем - дуже привабливо і
просто.

Цікава лекція про механізм щастя. Наскільки я зрозумів, для відчуття щастя потрібно поміщати себе в "зону смерті" з якої є тільки один вибір. Російські субтитри можна вибрати біля значки "плей". 

Цікава лекція головного експерта з нейробіології V. S. Ramachandran,
прочитана на TED в 2007 році. Є російські субтитри.

Листав Moleskine за 2008-2009 рік і поміж різних малюнків та нотаток натрапив на цю чудову піраміду. Піраміда структурує рівні з яких можна приймати рішення. Чим вище я піднімаюся наверх - тим більше бачу. Рух догори по піраміді підвищує точність рішеннь, адже одна справа, якщо людина, при виборі, керується ціллю, а інша - інтуіцією. Вищий рівень, значить  менше спроб для отримання належного результату.  

Піраміда ділиться на дві частини: верхівка - це несвідоме, нижня частина - свідоме.